| Джерело: vkontakte.ru/club15502441
Завдяки українським користувачам "Вконтакті" ми можемо читати українською оригінальний сенарій до "Затемнення", що був втратив Джексон Резбоун (Джаспер Каллен)
Велика дяка перекладачу, який працює над сценарієм.
Слідкуйте за оновленнями!!!
Перші 70 сторінок вже он-лайн:
СЦЕНАРІЙ ЗАТЕМНЕННЯ
Події відбуваються у Сіетлі.
1 рік тому
Дощ падає пластами шльопаючи по булижниках. Яскраве світло з навколишніх барів відбивається на мокрих каменях. Глухий звук рок музики доноситься на вулицю. Двері бару відчиняються – музика просто вибухає, з»являється молодий чоловік – це Райлі, 22 роки, добродушний, красивий, багатообіцяючий студент університету. Він зупиняється під навісом, готуючись вийти під дощ. Закидує собі на плече сумку переповнену університетськими книгами та конспектами та махає друзям у вікно.
БЕЛЛА: «Одні кажуть, що світ загине у вогні, інші- у льоді…»
Інша вулиця – темна спустошена. Райлі проходить нею. Раптово тінь пролітає повз нього, рухаючись з нелюдською швидкістю. Райлі зупиняється – що це було??? Схвильований, він пришвидшує ходу, вже готовий повернути за ріг, але раптово……щось перескакує через нього та кидає на землю. Неймовірна швидкість, видно тільки тінь.
Райлі наляканий: «Хто тут???»
Відповіді немає, Райлі дивиться по сторонах…
Знову інша вулиця – Райлі біжить, в кіці вулиці стоїть квартирний будинок, ярко освітлений, з охороною, безпека…..
Щось, підхопивши його за шию кидає у вікно будівлі, воно розбивається. Райлі пробує піднятися та тінь не дає йому добігти до охорони. Райлі страшенно наляканий неймовірною швидкістю. Він кидає свою сумку з книгами та біжить у сторону іншої вулиці, Він відчайдушно озирається через своє плече, удар…..
Райлі приходить до тями, оглядається і бачить огорожу, за нею чорна вода і глухий кут, тупик…..
Він розвертається довкола, розуміючи, що знаходиться зовсім один. Шукає очима тінь, що притягла його сюди.
Райлі: «Що тобі потрібно? Чому ти?»
Тінь пролітає повз нього. Він кричить від болю…
Райлі:»О, Боже!!!»
Він стискає свою руку, неможливий біль, роздивляється її та знаходить рану, виступила кров… - це місяцеподібна рана…..його вкусили.
Його спантеличення та жах повертаються у агонію. Райлі падає на коліна, вигинаючись від болі. Потім падає, тілом розповсюджується отрута, вбиваючи всю його людяність.
БЕЛЛА: «З того, що я спробувала бажання – я з тими, хто підтримує вогонь. Але якщо я мала загинути двічі……»
Камера на Беллиному шрамі у вигляді місяця – він біліший ніж її бліда шкіра. Губи Едварда цілують його.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС. ПОЛЯНА.
Белла та Едвард лежать на траві. Белла вголос читає уривки поеми Роберта Фроста.
БЕЛЛА: « Я думаю, що знаю достатньо ненависті, щоб сказати - для знищення лід також чудовий і буде достатній….»
Едвард дражливо відштовхує її книги та збирається поцілувати її. Вона зупиняє його.
БЕЛЛА: Анлійський фінал. Зосередься.
Він посміхається, всерівно цілує її. Сонце виходить із-за хмар, надаючи Едвардовій шкірі блиску, роблячи поцілунок магічним. Він відсувається, сміючись…
ЕДВАРД: «ВИХОДЬ ЗА МЕНЕ»
Вона сміється, це не перший і не п»ятнадцятий раз, що він просить її про це. Це перейшло у гру між ними.
БЕЛЛА: «Ні»
Він цілує її лице…
ЕДВАРД: «Виходь за мене»
БЕЛЛА: «Зміни мене»
Він цілує її шию…
ЕДВАРД: Там, звідки я родом - це шанс сказати «Я кохаю тебе»
Вона відштовхує його та встає.
БЕЛЛА: А там, звідки я родом - це означає, що моя дівчина завагітніла!
Вона починає збирати свої книги та куртку.
Раптово він встає навпроти неї та грайливо забирає її речі.
ЕДВАРД: Ти хвилюєшся про те, що скажуть люди.
БЕЛЛА: Я хвилююся про те, що 2 із 3 шлюбів закінчуюються розлученням.
ЕДВАРД: Цей показник набагато нижчий у безсмертних…
Вони стоять порізну, захоплені цією грою.
ЕДВАРД: Виходь за мене
БЕЛЛА: Ще ні.
(пізніше)
Вже майже 16-00. Я повинна бути вдома одразу ж після школи.
Він підштовхує її ближче, цілує її…
ЕДВАРД: Ти будеш вчасно. Я не дам твоєму батькові ще одну причину щоб ненавидіти мене.
Він з легкістю закидує її собі на плечі.
БУДИНОК БЕЛЛИ
Шериф Чарлі Свон досі ще у поліцейській формі після робочого дня. Він хмуриться читаючи газету – Сіетл Таймс. Заголовки: «ВБИВСТВА, ЗНИКНЕННЯ, МОЖЛИВА ПРИЧЕТНІСТЬ СЕРІЙНОГО ВБИВЦІ»
Саття збентежує його. Він дивиться на годинник в той час, коли вхідні двері відчиняються. Заходить Белла, кидає свою сумку на підлогу. Чарлі знову дивиться на годинник.
ЧАРЛІ: Четверта година рівно. Він що має годинник, який може зупиняти час?
БЕЛЛА: Його ім»я Едвард. Це означає, що тепер він занадто пунктуальний для тебе???
Вона рухається у напрямку сходів.
ЧАРЛІ: Зажди хвилинку, можеш? Присядь.
Вона зупиняється, іде до крісла. Чарлі дивиться на неї.
ЧАРЛІ: Ти ж розумієш чому тебе було покарано, так? Ти дні. Ні слова. Ти повернулася на Едвардовому плечі як нічого не трапилося.
БЕЛЛА: Так. Пробач. Але Едвард моє життя і цього не змінити.
ЧАРЛІ: Я це розумію і тому хочу укласти з тобою договір. Ніякого домашнього арешту більше…..якщо ти будеш використувати свою свободу і на ішних друзів також…..Джейкоба, наприклад…..
Белла змарніла. Болюча тема. Чарлі помічає це.
ЧАРЛІ: Що? Едвард не може справитися з невеликою конкуренцією?
БЕЛЛА: Немає ніякої конкуренції.
ЧАРЛІ: Добре, я впевнений, що Джейк краще буде твоїм другом, ніж ніким взагалі.
БЕЛЛА: Тоді він повинен відповідати на мої телефонні дзвінки.
ЧАРЛІ: Його батько хвиляється за нього, Бело. Джекобу справді тяжко зараз.
Белла зупиняється. Боляче це почути.
ЧАРЛІ: Я пам»ятаю, коли тобі було тяжко. Ти потребувала друга і Джек був ним. Він достойний ще однієї спроби.
СПАЛЬНЯ БЕЛЛИ. ДЕНЬ,
Белла відкриває шухляду і витягує записку. Вона помнута, булла прочитана багато разів. Вона відкриває її… Всередині написано від руки. Кілька речень перекреслені. Тільки одне розбірливе: « Я також сумую за тобою, але це нічого не змінює…»
Белла справді схвильована. Але раптом…..
Вона витягує свій супер модний, стильний, крутий телефон НОКІА і натикає на кнопку швидкого виклику. Випливає набір «Джейк» та йото фото, ще за часів, коли у нього було довге волосся. Одразу ж голосова пошта….
БУДИНОК БЕЛЛИ. НІЧ.
Белла виходить з будинку та прямує до своєї машини. Сдає всередину.
МАШИНА БЕЛЛИ. НІЧ.
Белла повертає ключ…нічого. Пробує ще раз. Не заводиться. Один легенький подих вітру і Едвард сидить поруч із нею. Вона підскакує ловлячи подих.
ЕДВАРД: Ти налякала мене… своїм рішенням податися до резервації.
БЕЛЛА: Як ти міг??? …….У Еліс було видіння…..
Він з виною дивиться на неї. Та пробує змінити атмосферу жартом.
ЕДВАРД: Я боюсь, що моїх знань недостатньо щоб ремонтувати машини. Я можу їх тільки виводити з ладу. Я пришлю Еммета ближче до ранку щоб він виправив все.
БЕЛЛА: Джейкоб міг би все виправити, він хороший механік.
Едвард не звертає уваги на цю фразу.
ЕДВАРД: Вовки не вміють себе контролювати.
БЕЛЛА: Він ніколи не скривдить мене.
ЕДВАРД: Не навмисне…
БЕЛЛА: Після закінчення школи я буду однією з вас. Тоді він по-справжньому зненавидить мене.
ЕДВАРД: Бело, ти повинна розуміти…твоя безпека це для мене все.
БЕЛЛА: Едвард, я буду в безпеці.
Відчуваючи провину Едвард опускає очі.
ЕДВАРД: Пробач мені.
Вона дивиться на нього, роззлючена намагається відчинити двері. Вискакує з машини, грюкає дверима. Едвард з»являється поряд з нею.
ЕДВАРД: Я хочу щоб ти була щаслива…. Але для мене важливіше щоб ти була жива.
Розчарована, вона відштовхує його та прямує до будинку. Він з»являється на сходах ще до того як вона сягає їх.
ЕДВАРД: Я зрозумію, якщо ти сьогодні дуже зла і не захочеш мене бачити у своїй кімнаті. Просто закрий вікно.
КІМНАТА БЕЛЛИ. НІЧ.
Вікно відкрите. Белла підходить та з гучним звуком зачиняє його. Удар. Зачиняє на замок. Ще один удар.
Потім вона відчиняє вікно та легко привідкриває його. Дивиться та відчиняє повністю.
ШКОЛА ФОРКСУ. КАФЕТЕРІЙ.
Белла та Едвард сидять разом з Анжелою, Еріком, Майком та Джесикою. Белла та Едвард сидять в кінці, злегка віддалені один від одного. Анжела зайнята адресуванням конвертів. Майк пише промову для випускного.
МАЙК: Дорогі одноклассники. Ми – майбутнє. Все мождиво, якщо ми просто віримо….бла-бла-бла….
Він відриває сторінку та передає її Джесиці.
ДЖЕСИКА: Так, це буде моя промова, якщо я хочу щоб люди покидали свої дипломи мені у голову.
Вона скручує листок та кидає у Майка
МАЙК: Тобі прийдеться прийняти кліше, Джес.
ЕРИК: Це хліб та масло всіх випускників, що мають промову.
АНЖЕЛА: І сааме тому ти – не один із них.
ЕРИК: Я вирішив покинути політичну кар»єру щоб проводити більше часу зі своєю сім»єю.
БЕЛЛА: Джесиці не потрібні кліше. Вона порве всіх своєю промовою.
Джессика: Порву? Я зміню їхні життя!!!!!!!
З»являються Еліс та Джаспер з повними підносами їди, яка не з»їдять. Присідають поруч з ними.
ЕЛІС: Я вирішила організувати вечірку.
ДЖАСПЕР: В кінці кінців як часто ми закінчуємо школу?
Едвард посміхається.
АНЖЕЛА: Вечірку? У вашому будинку?
ДЖЕСИКА: ВАУ!!! Я ніколи не бачила вашого будинку!
ЕРИК: Ніхто не бачив їхнього будинку!
ЕДВАРД: Ще одна вечірка, Еліс?
ЕЛІС: Буде весело!
БЕЛЛА: Те сааме ти говорила минулого разу.
Раптово Еліс завмирає. Її погляд застиг, в неї видіння. Майк не помічає виразу Еліс.
МАЙК: КРУТО. Це справді………….нормально з вашої сторони. О котрій годині?
Відповіді від Еліс немає.
МАЙК: Дрес-код?
Тишина….
МАЙК: Принести що-небудь? Чіпси?
Еліс досі дивиться у даль. Незручна ситуація. Белла дивиться на Едварда зацікавлено. Едвард знизує плечима – немає про що хвилюватися.
ЕДВАРД: Прокинься, Еліс.
ДЖАСПЕР: Вона останнім часом мало спить, випускні іспити.
ПОЛІЦЕЙСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ. ВЕЧІР.
Белла та Едвард заходять. Чарлі за рогом розмовляє з подружньою парою середнього віку, Дог та Ненсі Баєрс. Їх лиця сповнені горем та болем…
БЕЛЛА: І що це було в школі? Що Еліс бачила?
ЕДВАРД: Нічого. Щось про Джаспера. Це не суттєво.
БЕЛЛА: Не схоже на те.
ЕДВАРД: Я боявся, що всі помітять яка Еліс дивна.
БЕЛЛА: Всі давно це знають.
Чарлі дивиться на Беллу та Едварда та жестом показує тримати дистанцію. Це можна зрозуміти як ворожість.
БЕЛЛА: Колись він перестане злитися. Не хвилюйся.
ЕДВАРД: Ні, це не те, що хвилює його. Ці люди. У них зник син.
Белла може прочитати їхні відчуття на Едвардовому обличчі.
БЕЛЛА: Ти знаєш щось про це?
ЕДВАРД: (киває) Сіетл. Непояснені зникнення, вбивства – ми спостерігаємо за цим певний час.
БЕЛЛА: Справді? Ти думаєш…???
ЕДВАРД: (киває) Наш вид зазвичай обирає собі таку жертву, котру не будуть розшукувати. Але той, хто є у Сіетлі – грає не по правилах.
БЕЛЛА: Ти говорив, що коли вампіри вбивають на виду, попадають під поле зору, тоді вмішуються Вольтурі. (дивиться на нього) Але коли вона прийдуть до Сіетла, то зможуть зайти сюди, перевірити чи я досі людина.
Він повертається до неї.
ЕДВАРД: Ми не дозволимо цьому зайти так далеко. Ми захистимо тебе, незважаючи чого це буде коштувати.
ЧАРЛІ: Готова, Беллс???
Белла дивиться за парою, коли вони залишають поліцейський відділок.
ЧАРЛІ: (до Баєрсів) Я вам подзвоню, коли довідаюсь що-небудь.
Чарлі кладе фото у сумку. Це Райлі з перших сцен фільму.
ПОЛІЦЕЙСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ. ВЕЧІР.
Белла виходить разом із Чарлі та Едвардом. Між чоловіками відчувається явна напруга.
ЧАРЛІ: Ми вечеряємо тільки удвох???
БЕЛЛА: Тату…
ЕДВАРД: Я просто підкинув Беллу, сер…
(до Белли)
Побачимось завтра.
(повертається, але потім зупиняється)
О, Белло. Мої батьки просили нагадати тобі про авіаквитки, які подарували тобі минулого дня народження.
Белла спостерігає за ним здивовано, але він не виглядає підступним.
ЧАРЛІ: Які авіаквитки?
БЕЛЛА: Двохсторонній квиток до Флориди, щоб провідати маму.
ЧАРЛІ: Це було щедро.
ЕДВАРД: Їх термін придатності скоро закінчиться, вони думали, можливо, ти б хотіла використати їх на цих вихідних.
БЕЛЛА: Я не можу все просто кинути і поїхати.
ЕДВАРД: Це може бути твій останній шанс побачити маму перед тим як………………
Як ти закінчиш школу.
ЧАРЛІ: Тобі не зашкодить поїздка на декілька днів. Відпочинь трошки…
БЕЛЛА: Я б хотіла побачити маму. Можливо, я полечу…..
(до Едварда)
Але якщо ти використаєш і другий білет.
ЧАРЛІ: Стоп, у тебе два квитки?
НА ОБЛИЧЧІ БЕЛЛИ ЯСКРАВЕ СОНЯЧНЕ ПРОМІННЯ.
УЗБЕРЕЖЖЯ ФЛОРИДИ. ПЛЯЖНИЙ БУДИНОК РЕНЕ.
Белли обличчя насолоджується теплими сонячними променями.
РЕНЕ: Хіба ж ти будеш сумувати за цим?
Включаючи за Рене. Вони лежать на шезлонгах, тісно підсунутих один до одного.
РЕНЕ: Тепло на твоєму тілі, вітамін D, який проникає у твої пори.
БЕЛЛА: Я буду.
РЕНЕ: Коледжі у Флориді більш сонячні.
(дивиться на Беллу)
Що? Я ніколи не буду бачити тебе, якщо ти поїдеш на Аляску.
В чому все і заключалось. Провина огортає Беллу. Вона бере руку Рене та бавиться із браслетом на її руці.
БЕЛЛА: У них хороша навчальна программа.
РЕНЕ: Якщо під навчальною програмою ти розумієш програму Едварда.
Рене грайливо підштовхує Белля, котра сміється та дивиться у середину будинку.
ПЛЯЖНИЙ БУДИНОК. ЧЕРЕЗ ВІКНО,
Едвард сидить у зручному кріслі з видом на Беллу. Він злегка махає їй рукою і поветається до своєї розмови з Філом, який лежить на дивані.
НАЗАД ДО СЦЕНИ
РЕНЕ: Він так дивиться на тебе….Це як…. Він ніби готовий скочити перед тобою та прийняти пулю або щось таке.
БЕЛЛА: Це погано?
РЕНЕ: Це…….дивно….. І ти…ти інша з ним. Коли він рухається, то ти рухаєшся разом з ним, ви як магніти.
БЕЛЛА: Ми просто…..ну ти знаєш…
РЕНЕ: Закохані, я розумію це. Я просто хочу впевнитися, що ти робиш правильний вибір. Це тобі прийдеться жити з цим.
Белла задумується… Її вибір – це набагато більше ніж географічна відстань.
РЕНЕ: Добре, достатньо про це…
Вона дістає великий ящик.
РЕНЕ: Вітаю із закінченням школи!!!
Вона ставить ящик Беллі на коліна. Белла виглядає схвильованою.
БЕЛЛА: Мамо, я ж просила не витрачати грошей…
РЕНЕ: Я не витрачала, присягаюсь!
Белла відкриває коробку та усвідомлює, що знаходиться всередині. Її переповнюють емоції.
БЕЛЛА: Наші футболки для подорожей!!!
РЕНЕ: З них можна зробити хорошу ковдру, яка буде зігрівати тебе там.
Показано, що кожна частина ковдри зроблена з футболок, куплених на різноманітних придорожніх аукціонах Америки. Рене показує…
РЕНЕ: Пам»ятаєш цю? Від Енсанади?
БЕЛЛА: Saul’s Snake Farms and Taqueria ( назва)
РЕНЕ: Тільки Бог знає, що там було.
БЕЛЛА: Трьохголовий лобстер в Мейн. Речі після яких сняться кошмари.
РЕНЕ: Але ви усі були в захваті: «ВАУ, КРУТО!»
Вони сміються разом, згадуючи минуле.
БЕЛЛА: Це чудово, мамо!
РЕНЕ: Ми згадуватимемо про це, коли у тебе будуть діти. Повеземо їх до найвищої пляшки кетчупу та музею жувальної гумки.
Рене огортає Беллу цією ковдрою.
РЕНЕ: Я не хочу щоб ти їхала в Аляску без мене або якоїсь частини мене.
Раптово Белла обіймає її як в останній раз, можливо це і є останній…
БЕЛЛА: Я буду сумувати за тобою, дуже сильно…
Рене трішки здивована Беллиними емоціями, проте також обіймає її…
ЛІС ФОРКСУ. НІЧ.
Еліс – її очі розглядають усе навколо, інтенсивно шукаючи щось у її розумі. Ліс повний тіней та туману, очевидний контраст до попередньої сцени.
Еммет, тоді Джаспер… Потім усі інші Каллени: Розалі, Есме, Карлайл… Вони розділилися і всі чекають голосу Еліс…
ДЖАСПЕР: Ти впевнена, що це те місце де ти бачила її???
ЕЛІС: Вона майже тут…
ІНША ЧАСТИНА ЛІСУ.
Жіночі ноги у чоботах біжать по дощу та болоті…Вони сповільнюють хід…Звичайно ж це – Вікторія. Вона збентежена….щось не так пахне… Вагається та направляється в іншу сторону.
НАЗАД ДО ЕЛІС. Вона кричить Еммету:
ЕЛІС: Зліва від тебе!!!!
Еммет повертається наліво, Розалі позаду нього. Джаспер та Карлайл розділилися щоб впіймати Вікторію, Есме та Еліс переслідують….
Вікторія, пролітає поміж дерев, інтенсивно, але без страху. Втеча – це те, що їй добре вдається. Вона досягає яру, але не зменшує біг, просто перескакує його. Карлайл зупиняється, кричить до Еммета та Розалі.
КАРЛАЙЛ: Стійте, вона на їхній території!!!
РОЗАЛІ: Вона втече!
ДЖАСПЕР: (почувши щось) Ні, не втече!
З другої сторони яру три величезні вовки скачуть на землю та продовжують переслідування Вікторії. Лідер – чорний вовк – Сем.
Продовжується паралельне переслідування: вовки та Каллени, кожен тримаючись своєї сторони величезного яру, лінія якого розділяє їхні території. Вікторія перескакує назад….
ЕММЕТ: Все, тепер вона наша!!!
Каллени наближаються.
Еммет дотягується до її плеча та волосся. Вона викручується та кидає Еммета у дерево. Використавши момент поки Еммет лежить перескакує на сторону вовків. Еммет розлючений.
ЕСМЕ: Еммете, ні!!!
Та він побачивши червоноголову (Вікторія) , перелітає через яр – одна секунда і його нога торкається іншої сторони, вовк – ПОЛ повертає голову в його сторону.
Глухий кут… Для Еммета було б просто перескочити назад та розрядити ситуацію, проте це не його стиль… Пол починає ричати – це тільки викликає усмішку в Еммета…
Вікторія…тепер вона на безпечній дистанції… Вона зупиняться, повертається назад здивована побаченим… Вона з інтересом вивчає конфлікт, розуміючи ситуацію…
Пол та Еммет обвинувачують один одного. БАМ! Вони падають у болото.
Це звучить дивно….і дуже дивно з вуст Джаспера. Та підходить для того щоб розвіяти дивну атмосферу.
ШКОЛА ФОРКСУ. АВТО СТОЯНКА. РАНОК.
Едвард паркує своє Вольво.
ВОЛЬВО ЕДВАРДА.
Белла сидить на пасажирському місці, сум на її обличчі. Едвард гладить її по щоці…
ЕДВАРД: Ти шкодуєш про те, що відвідала маму?
БЕЛЛА: Ні, це було чудово побачити її, просто тяжко говорити «ПРОЩАЙ»
ЕДВАРД: Це не повинно бути прощання.
БЕЛЛА: Це тому ти хотів щоб я відвідала її? Надіявся, що я зміню свою думку?
Він ніжно посміхається їй…
ЕДВАРД: Я завжди буду надіятись…
Потім він дивиться вгору, напружується, чуючи щось…
БЕЛЛА: Що???
ЕДВАРД: Ти залишишся в авто, якщо я попрошу тебе про це?
Вона тривожно дивиться на нього, потім відкриває двері…
ЕДВАРД: Звичайно, що ні…
Белла та Едвард виходять з авто та бачать Джейка, який зіскакує зі свого байка та йде на зустріч. Він одягнутий у обтягуючу чорну футболку, забруднені джинси… Без куртки в холод…
Він справляє враження, тому інші студенти уступають йому дорогу. Джейк виглядає небезпечно. Але Белла приємно здивована.
БЕЛЛА: Джейк!
Едвард, підсвідомо захищаючи, відштовхує Беллу назад. Студенти з інтересом спостерігають.
ДЖЕЙКОБ: Чарлі говорив, що ти залишала місто.
БЕЛЛА: Побачити свою маму, а що?
ЕДВАРД: Він тут щоб переконатися, що ти досі людина.
ДЖЕЙКОБ: Хочеш почитати мої думки? Насолоджуйся!
Джейкоб зосереджується на чомусь та раптово Едвард виглядає скривдженим.
БЕЛЛА: Що ти робиш?
ДЖЕЙКОБ: Просто проводжу йому екскурсію по моїй пам»яті.
ЕДВАРД: Він нагадує мені…як важко це було для тебе, коли я пішов…
БЕЛЛА: Джейк, будь-ласка.
Джейкоб затримує подих щоб заспокоїти себе, потім дивиться на Едварда.
ДЖЕЙКОБ: Я тут щоб застерегти тебе. Якщо ваш вид ще раз ступить ногою на нашу землю…
БЕЛЛА: Стоп! ЩО???
ДЖЕЙКОБ: (розуміючи) Ти не сказав їй.
ЕДВАРД: Облиш це, Джейкоб.
Еліс та Джаспер. Котрі граціозно виходять зі своєї машини стоять на відстані, про всяк випадок…
МАЙК, ЕРИК, АНЖЕЛА ТА ДЖЕСИКА спостерігають за тим, що відбувається. Анжела боїться бійки. Інші виглядають заінтригованими.
Назад до Белли, Едварда та Джейкоба.
БЕЛЛА: Скажи мені. Я хочу знати.
ЕДВАРД: Сталося безглузде непорозуміння між Емметом та Полом. Немає причин для хвилювань.
ДЖЕЙКОБ: Чоловіче! Послухай себе. Ти збрехав щоб витягнути її з міста???
ЕДВАРД: Облиш! Зараз же!
ДЖЕЙКОБ: Вона має право знати! Вона та, кого хоче червоно-волоса!
БЕЛЛА: Вікторія повернулася. (дивиться на Едварда) Видіння Еліс – це не було про Джаспера, так? Це була Вікторія…
ЕДВАРД: Я намагався захистити тебе.
БЕЛЛА: Збрехавши мені?
Він не може відповісти. Немає слів щоб передати його схвильованість та переживання. Удар… тоді вона повертається….
БЕЛЛА: Джейк, почекай…
Рука Едварда на її плечі так швидко, що вона майже не може рухатися. Белла повертається до нього зі злістю на обличчі.
БЕЛЛА: Едвард, ти повинен мені довіряти.
ЕДВАРД: Я довіряю тобі, а йому – НІ!
Белла дивиться на Едварда, сильна, незалежна, безкомпромісна… Він відпускає її…Вона іде до ДЖЕЙКОБА, сідає позаду на його байк. Джейкоб зловтішається…
ДЖЕЙКОБ: Тримайся міцно. (дивиться на Едварда)
БЕЛЛА: Спусти пар, Джейк. Ми просто прокатаємось.
Він заводить байк і їде з Беллою. Едвард спостерігає за ними, цього він не міг передбачити.
ЛА ПУШ. БУДИНОК ЕМІЛІ, ДЕНЬ,
Джейкоб зупиняється, вони з Беллою зіскакують з байка.
БЕЛЛА: Я не думаю, що це хороша ідея. Ти знаєш, ну…я дівчина вампіра…
Відкриваються вхідні двері, виходять Пол, Джаред, Ембрі та Квіл, доїдаючи свою їжу… Белла напружується та на її здивування Ембрі посміхається до неї.
ЕМБРІ: Хей! Подивіться, хто повернувся!
КВІЛ: Як справи, Белло?
БЕЛЛА: Квіл, і ти також?
КВІЛ: Так, я також. Радий бачити тебе тут. Нарешті ми відпочинемо від надоїдливого внутрішнього монологу Джейка.
ПОЛ: (імітуючи Джейка) « Я б хотів щоб Белла подзвонила»
ДЖАРЕД: «Я не хочу щоб вона дзвонила»
ЕМБРІ: «Можливо, я повинен подзвонити Беллі?»
ДЖЕЙКОБ: ВИ ВСІ МОЖЕТЕ ЗАТКНУТИСЯ, ЗАРАЗ ЖЕ!!!
КВІЛ: «Можливо, потрібно подзвонити Беллі та покласти трубку?»
ДЖАРЕД: « Можливо, потрібно подзвонити Беллі, сказати що-небудь та покласти трубку?»
ДЖЕЙКОБ: (до Белли) Я шукаю нову зграю. Є пропозиції?
Белла посміхається в той час, коли хлопці регочуть, штовхаючи один одного. Позаду них появляться струнка, коротко стрижена дівчина, Леа Клірвотер, 19. Вона б була прекрасна, якби не її похмуре лице. Леа бачить Белла і ще більше нахмурюється.
ДЖЕКОБ: Белла, це Леа Клірвотер, донька Гарі.
БЕЛЛА: Мені дуже шкода за твого батька. Чарлі дуже сумує за ним.
ЛЕА: Якщо ти тут щоб катувати Джейка, то можеш з легкістю піти звідси!
Белла збентежена. Джейкоб зі злістю дивиться на Леа., вона недоступна. З»являються Сем та Емілі, Леа відступає.
ДЖЕЙКОБ: Вона весела, правда?
Емілі обіймає Беллу. Сем киває їй головою.
ЕМІЛІ: Белло, я задумувалась, коли ж ми побачимо тебе знову тут?
ДЖЕЙКОБ: Отже?
СЕМ: У нас все добре. Вона не перетне нашу територію ще скоро.
Хлопці продовжують свої чоловічі змагання крокуючи до лісу. Сем повертається до Емілі щоб попрощатися, дивиться їй в очі. Їхній зв'язок дуже приватний. Сем ніжно цілує її, в той час Белла відводить погляд на початок лісу….. Леа побачивши поцілунок Сема та Емілі стрибає вперед, перед тим як торкнутися землі її ноги перетворюються у лапи!!! Тепер Леа світло сірий вовк…швидко зникає у глибині лісу. Белла здивована…….
БУДИНОК ДЖЕЙКОБА. ДЕНЬ.
Джейкоб та Белла зіскакують з байка та ведуть його у сторону гаражу.
БЕЛЛА: Чому Леа……ну ти знаєш?
ДЖЕЙКОБ: Після того як її батько помер, Леї брат також перетворився. Йому тільки 15, він наймолодший в зграї. Сем наполіг щоб той навчався вдома, але ці діти….. Я б хотів щоб Леа залишалася вдома.
БЕЛЛА: Не будь таким.
ДЖЕЙКОБ: Це не дрібниця. Це любовний трикутник, Белло. Тепер ми всі повинні жити з болем Сем-Леа- Емілі. Вовча телепатія, пам»ятаєш?
БЕЛЛА: Сем кинув Леа заради Емілі?
ДЖЕЙКОБ: Це не було так. Сем сам себе ненавидить за те, що скривдив Леа……проте Емілі була тою самою, ЄДИНОЮ.
БЕЛЛА: Так, це те, що самостійно вибирає тебе.
Джейк знає, що вона говорить про Едварда, але не звертає уваги.
ДЖЕЙКОБ: Це більше ніж просто розрив. Відбувся імпринтинг між Семом та Емілі.
БЕЛЛА: Мені потрібно знати що це таке???
ДЖЕЙКОБ: (з болем) Це ще одна річ, котру ми не можемо контролювати. Навіть наші пари вже вибрані для нас. Дякуючи твоїм кровопивцям!!!
БЕЛЛА: Облиш, ти не можеш і в цьому обвинувачувати їх!
ДЖЕЙКОБ: О, повір, ще й як можу. Якби ми не були вовками – не було б імпринтингу. І ми б не були вовками, якби твої чортові вампіри трималися подалі! Але вони повертаються!
БЕЛЛА: (розуміючи) і коли вони повертаються – ви перетворюєтесь…
ДЖЕЙКОБ: Ми втрачаємо все. Наші життя, наше майбутнє, наше право вибору… Ти знаєш, з Квілом також стався імпринтинг. Клер…їй тільки два роки…
БЕЛЛА: Ум…..це звучить жахливо….
ДЖЕЙКОБ: Ти не розумієш. Нічого романтичного….це більш духовне. Все те ж саме….Квіл навіть не буде ні з ким зустрічатися на протязі двох десятиліть… поки Клер не наздожене його.
БЕЛЛА: Досі трішки жахливо…
ДЖЕЙКОБ: (сміючись) досі не розумієш…
Він продовжує прямувати до гаражу, вона йде слідом за ним.
ГАРАЖ ДЖЕЙКОБА. ДЕНЬ.
Белла та Джейкоб заходять. Джейк ставить на місце байк. Белла помічає свій байк в кутку, який покритий пилюкою.
ДЖЕЙКОБ: Це як… коли ти бачиш її…(повертається і дивиться на неї)
ДЖЕЙКОБ: …все змінюється. Тобі не підвладна гравітація. Це вона. (зараз дуже близько до Белли) Ніщо не має значення. Ти зробиш все….будеш всім. Для неї.
Він дивиться в очі Белли. Вона боїться запитати, проте…
БЕЛЛА: Таке враження, що ти знаєш що це…..
ДЖЕЙКОБ: Я знаю.
БЕЛЛА: З тобою також стався імпринтинг???
Він зважує запитання – правдива версія…..він хотів би щоб це було так…. Вона чекає, емоції переповнюють її. Нарешті він повертається, його голос звучить так, ніби він шкодує…
ДЖЕЙКОБ: Ти б знала, якби це сталося. Я просто знаю як це з думок Сема та Квіла.
Вона врятована….потім спантеличена….. Він бере гайковий ключ та починає закручувати щось у своєму байку.
БЕЛЛА: Отже, зараз ти-ще досі ТИ.
ДЖЕЙКОБ: А ти- досі ТИ.
БЕЛЛА: Так. (зважає, потім) доки не закінчу школу.
ДЖЕЙКОБ: (злість наростає у ньому) Поки не закінчиш школу???
БЕЛЛА: Джейк, я говорила тобі, що це станеться.
ДЖЕЙКОБ: Але не через місяць. Не перед тим як… Не перед тим як я міг…
Він кидає гайковий ключ через гараж, він вдаряється об стіну.
ДЖЕЙКОБ: (через секунду) Ще секунду я думав….але він запхав свої кігті так глибоко у тебе…
БЕЛЛА: Він не вирішував цього. Це моє рішення.
ДЖЕЙКОБ: І тепер ти станеш – ЦИМ! Вони навіть не живі – це робить мене хворим!!!!! Краще б ти була мертвою, ніж одною із них!
БЕЛЛА: Ти не просто так це сказав.
Він занадто розлючений щоб забрати свої слова назад. Вона прямує до виходу.
БЕЛЛА: Едвард мав рацію, це була погана ідея.
ДЖЕЙКОБ: Белла, я не хочу…..будь-ласка…..
Вона сповільнює хід та повертається до нього. Він пробує заспокоїти себе.
ДЖЕЙКОБ: Я не буду… Я буду намагатись не думати про це. (перехоплює подих) Я не повинен був говорити тобі цього.
Їй потрібно декілька хвилин щоб відійти від болісних слів…. Нарешті, вона киває… Вона прямує до свого запорошеного мотоцикла, струшуючи пилюку….
БЕЛЛА: Нам потрібно зосереджуватися на безпечніших об»єктах….як…..байки……
ДЖЕЙКОБ: Байки безпечні для тебе лише тоді, коли вони вимкнені.
Вони обоє сміються. Витирають байки від пилюки, повертаючись до дружньої атмосфери.
СПАЛЬНЯ БЕЛЛИ. НІЧ.
Близько до Беллиного Ловця Снів чоловіча рука розглядає його, обертаючи. Зі спини показано чоловіка, котрий рухається по кімнаті, торкаючись речей. Піднімаючи речі, з інтересом розглядає їх, ставить майже на те саме місце. Виглядає страшно…
Нарешті його рука торкається червоної блузи, котра висить на спинці крісла. Він підносить її до носа і – ми бачимо його обличчя – це Райлі. Бліді риси обличчя, очі кровавого кольору…ВАМПІР.
Він вдихає аромат Белли, переносить на свою куртку та залишає кімнату. Спускається вниз по сходах і ….
БУДИНОК БЕЛЛИ. ВІТАЛЬНЯ. НІЧ.
Райлі беззвучно заходить в вітальню і бачить Чарлі, сплячого на дивані. Він в уніформі, робочі документи розкидані навколо, деякі у нього на грудях. Райлі нахиляється через нього та бачить своє фото ( це його справа) …та газетний заголовок.
ЗАГОЛОВОК В ГАЗЕТІ: СЕРІЙНІ ВБИВСТВА ЗРОСТАЮТЬ В СІЕТЛІ.
Райлі, заінтригований новинами та власним фото… Та Чарлі, котрий без остороги спить на дивані…
Райлі дивиться на пояс Чарлі. Тихенько він витягує пістолет, дивиться на циліндр. Так. Він заряджений.
Він направляє його в голову Чарлі. Сміється. Це може бути весело. Наскільки сильно він може тиснути на курок щоб він не вистрелив? Він зупиняється.
Дивиться на фото, що лежить на грудях у Чарлі. Сміється, тягнеться до нього…
БУДИНОК БЕЛЛИ. ВІТАЛЬНЯ. НІЧ.
Белла заходить у вхідні двері. Вітальня пуста, тишина. Дивно так… Раптово…
ЧАРЛІ: Едвард міг би хоча б поважати час вечері.
Белла повертається, збентежена. Чарлі стоїть в дверях кухні, показуючи на свій годинник.
БЕЛЛА: Взагалі-то, я була з Джейком.
ЧАРЛІ: (приємно вражений) Добре. Це добре.
Стук у двері. Чарлі знає хто це, прямує назад до кухні із самовдоволеним виразом на обличчі.
ЧАРЛІ: Я залишу вас на одинці.
Белла приходить до тями. Потім іде відкрити двері Едварду.
ЕДВАРД: Ти хоч уявляєш наскільки я хвилювався???
БЕЛЛА: Я була в повній безпеці.
ЕДВАРД: Я мало не порушив договір щоб переконатися!
Він різко зупиняється. Вдихає. Він схвильований.
БЕЛЛА: Я знаю, у мене запах як у собаки.
ЕДВАРД: Щось…не так…..
Він заходить у вітальню. Обходить перший поверх, перевіряючи. Чарлі не бачить…він зосереджений на фото Райлі, лице якого подряпане.
БЕЛЛА: Що? Що таке?
ЕДВАРД: Залишайся тут.
Він прямує нагору, Белла одразу ж за ним.
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. ВІТАЛЬНЯ. НІЧ.
Едвард ходить туди-сюди, розстроєний. Еліс – схвильована. Белла намагається слідкувати за швидкою розмовою між Карлайлом, Есме та Розалі.
ЕДВАРД: Ні, Еліс – це був незнайомець. Я не розпізнав його запаху. (УДАР) Це не допоможе, Розалі.
БЕЛЛА: Агов! Ви можете говорити вголос?
ЕДВАРД: Пробач.
ЕСМЕ: Можливо, кочівник проходив мимо?
РОЗАЛІ: Кочівник не залишив би батька Белли живим.
Белла збентежена такими думками. Есме обіймає її, в той час відкриваються двері. Заходить Джаспер.
ДЖАСПЕР: Його запах зник в п»яти милях на південь від будинку Белли.
ЕДВАРД: Хтось організував це.
КАРЛАЙЛ: Вікторія.
ЕДВАРД: Ні, це повинні бути Вольтурі.
БЕЛЛА: Перевіряли чи я досі людина?
ЕЛІС: Я не думаю, що це були навіть Вольтурі Я спостерігаю за рішеннями Аро.
ЕММЕТ: Ми повинні знайти цього клоуна і задати йому кілька запитань.
КАРЛАЙЛ: Також нам потрібно постійно пильнувати за будинком Белли?
РОЗАЛІ: Знову захист???
ЕСМЕ: Розалі!
БЕЛЛА: Вона має рацію. Ви не можете наглядати за мною та батьком і в той час шукати незнайомця, пильнувати за Вікторією і бути ситими. Ваші очі чорні, коли останній раз ви ходили на полювання? Ви і без того зайняті охороною мене.
ЕДВАРД: Я не збираюсь залишити все на тебе!
БЕЛЛА: Я не дозволю вам мучитися.
Вона зупиняється……удар. Приходить ідея. Вона дивиться на Едварда, крапля оптимізму появляється на її обличчі.
ЕДВАРД: (схвильовано) ЩО?
БУДИНОК БЕЛЛИ. ПЕРЕДНЄ ПОДВІР»Я.
Едвард стоїть на бордюрі, завмерши на місці, його очі пильно дивляться на вхідні двері. Нарешті, вони відчиняються, появляється Белла, а одразу ж за нею Джейкоб.
Едвард зустрічає їх на пів дороги. Він спокійний, розважливий. Джейк - напружений, схвильований.
ДЖЕЙКОБ: Хто б це не був, він залишив по собі стійкий запах. Важко буде його прогавити, якщо натрапимо на нього знову.
ДЖЕЙКОБ: (до Едварда) Ми зможемо все проконтролювати.
ЕДВАРД: Нам не потрібно щоб ви контролювали щось або когось.
Джейкоб робить крок на зустріч Едварду, котрий не рухається.
ДЖЕЙКОБ: Я подбаю не гірше за вас!
Белла встає між ними.
БЕЛЛА: (з ентузіазмом) Чудово, отже ми будемо співпрацювати. Агов, у нас та ж сама мета, так? Зловити поганих вампірів.
ДЖЕЙКОБ: Ніби тут є різниця.
ЕДВАРД: Джейкоб, я відчуваю, що одного дня нам потрібно перекинутися парою словечок. Час настав. Я…
Белла намагається відштовхнути їх один від одного, це як відштовхнути дві кам»яні брили.
БЕЛЛА: Стоп! Зупиніться!
Джейкоб розлючений, Едвард просто дивиться на нього.
БЕЛЛА: Просто перестаньте! Я втомилася бути в центрі територіальних спорв між міфічними створіннями. З цього моменту я – Швейцарія, добре?
Джейкоб намагається заговорити…
БЕЛЛА: Я не очкую, що ви – хлопці, будете зараз ганяти у футбол. Добре. Але у нас багато проблем. І це – одне тимчасове рішення. Ви хоча б думаєте спробувати?
Довга напружена пауза. Тоді Едвард киває, після нього Джейкоб.
БЕЛЛА: Тоді потрібно скоординувати дії…. Графік та тих, хто прийматиме участь…
Мовчанка… Белла перехоплює подих, тоді повертається до Джейка.
БЕЛЛА: Ваша зграя надає перевагу дню чи ночі?
ДЖЕЙКОБ: Ночі.
БЕЛЛА: (до Едварда) для твоєї сім»ї день підходить?
Едвард киває у відповідь.
БЕЛЛА: Добре. Невже це було настільки важко для вас?
БУДИНОК БЕЛЛИ. НІЧ.
Зі сторони – картина темного, тихого лісу позаду подвір»я. Раптово ми бачимо рух посеред дерев. Потім з»являються два сіяючих ока, які належать….вовку, котрий ховається за деревами. Він дивиться вгору на…..
СПАЛЬНЯ БЕЛЛИ. НІЧ.
Вона стоїть у вікні, дивиться вниз на свого захисника. Потім задумується про небезпеку, котра оточує її.
АНЖЕЛА: Вчора університет прислав мені та Ерику зарахування у гуртожиток.
Белла повертається до кімнати, де Анжела лежить на підлозі, велетенська купа
|
