ОНОВЛЕНО (100 сторінок)
СЕТ: Пішли, твій батько готовий починати.
Сет тягне Джейка та Беллу ближче до вогнища.
БІЛЛІ: Спочатку Квілети були маленьким плем»ям…..
ЛА ПУШ. ЗА БУДИНКОМ ДЖЕЙКОБА. ВОГНИЩЕ. НІЧ
Вогнище. Вогонь слабшає…
БІЛЛІ: Але магія завжди текла у нашій крові.
Знову круг навколо вогнища, всі уважно слухають Біллі.
БІЛЛІ: Ми були прекрасними духовними воїнами, котрі могли обертатись у могутніх вовків. Це допомагало нам лякати наших ворогів та захищати плем»я.
Белла зосереджено слухає історії, картинки оживають в її голові. Джейк дивиться на неї - спостерігає за її реакцією.
БІЛЛІ: Одного дня наші воїни пішли проти створіння…
ЛІС. ДЕНЬ. 1750 РІК
Два Квілетських воїни ( у людській подобі) виходять з-за дерев, бачать вампіра (чоловічого роду), який схилився над двома мертвими дівчатами з племені. У нього кроваво-червоні очі. Жахлива картина.
БІЛЛІ: Він виглядав як людина, але його шкіра була тверда як камінь та холодна як лід…
Два воїни обертаються у вовків та кидаються на вампіра. Він хапає одного з них та починає душити. Другий вовк своїми зубами чіпляється у його шию та відриває йому голову. Задушений вовк падає на землю мертвий.
БІЛЛІ: Нарешті, гострі ікла наших воїнів розірвали його на частини…але тільки вогонь міг повністю знищити ЦЕ.
ЛА ПУШ. ЗА БУДИНКОМ ДЖЕЙКОБА. ВОГНИЩЕ. НІЧ
Жаливі картини оживають в її голові, Джейкоб здивовано спостерігає за її реакцією.
БІЛЛІ: Вони жили зі страхом, що холодний чоловік був не один. І це було так…
КВІЛЕТСЬКЕ СЕЛИЩЕ. ДЕНЬ. 1750.
Прекрасна вампірка, одягнена у іспанський наряд йде селом, залишаючи позаду себе мертві тіла, навколо паніка, крики.
БІЛЛІ: Вона помстилася в селищі. Наш найстарший Старійшина, Таха Акі, був єдиним духовним воїном, який залишився оберігати плем»я, після того як його сина було вбито.
Таха Акі, 60, у відчаї стоїть над тілом свого мертвого сина, 20. Його третя дружина, 40, стоїть біля тіла та плаче. Таха Акі стрибає у сторону вампірки, перетворюючись на вовка. Між ними боротьба. Третя дружина з жахом спостерігає як вапмірка підносить руку над Таха Акі.
БІЛЛІ: Третя дружина могла побачити, що він програє….
Третя дружина витягує ніж та біжить на зустріч холодній жінці, котра не відволікається від атаки.
Біллі дивиться на Беллу та продовжує…
БІЛЛІ: Третя дружина не володіла магією, у неї не було ніяких дивних можливостей….. Тільки її хоробрість…
Ми спостерігаємо за думками Белли.
СЕЛИЩЕ КВІЛЕТІВ. ДЕНЬ. (УЯВА БЕЛЛИ)
Обличчя Белли трансформується у обличчя ТРЕТЬОЇ ЖІНКИ!!! Белла підбігає до вампірки….та запихає ніж…У СВОЄ СЕРЦЕ!!! Кров тебе по її грудях…. Холодна жінка, почувши запах крові, повертається на зустріч їй….
БІЛЛІ: Самопожертвування Третьої жінки відволікло вампірку на певний час… Таха Акі встиг вбити її. Вона захистила плем»я.
Поки Таха Акі розправляється з вампір кою, Белла лежить помираючи, її лице показує спокій…
БІЛЛІ: Пройшов час, усі наші вороги зникли. Тільки одні знову з»являлись – холоднокровні…….
Емоції переповнюють Белла….тепер вона все побачила з точки зору вовків. Біллі продовжує…
БІЛЛІ: Наша магіє прокидається тільки тоді, коли вони наближаються. І ми відчуваємо це зараз…це у нашій крові. Наближається щось жахливе і ми повинні бути готові, всі ми…
Бачимо Беллу, а потім вогнище…..
НОВИНИ: Сіетл на порозі терору…
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. ДЕНЬ.
Телевізор увімкнено на канал CNN, жінка-кореспондент з мікрофоном стоїть на фоні Pike Place.
КОРЕСПОНДЕНТ: Міліція схвильована продовженням вбивств та зникнень.
Карлайл та Джаспер зосереджено спостерігають за новинами. Еммет розвалився на дивані… Заходять Белла та Едвард.
КОРЕСПОНДЕНТ: Припущення розтягнулись від гангстерської банди до серійного вбивці…
ЕММЕТ: (посміхаючись Беллі) Подивіться, хто залишився живим після собачої будки??? Лікарства від сказу не потребуєш???
БЕЛЛА: Все впорядку, дякую.
ЕДВАРД: (на рахунок новин) Сіетл?
КАРЛАЙЛ: Все погіршується. Ми повинні щось придумати…
ЕДВАРД: У Еліс досі не було видінь про те, хто стоїть за цим….
ЕММЕТ: Ми можемо відшукати його та «надерти його голодний зад»!!! Давайте, вирушаємо зараз…. Мені до неможливості скучно!!!!!
РОЗАЛІ: (згори) ЕММЕТ!
ЕММЕТ: Вона така песимістка!!!
Раптом Едвард дивиться на Джаспера, читає його думки….пауза…..
ЕДВАРД: Я не думав про це… Але так, у цьому є сенс….
БЕЛЛА: Хлопці!
КАРЛАЙЛ: Розкажи нам, Джаспер.
Джаспер говорить, Белла здивовано дивиться на нього, він не зупиняється, як зазвичай, після одного двох речень…
ДЖАСПЕР: За цим стоїть більше ніж хтось один нашого виду…… Набагато більше… Вони не дисципліновані, неконтрольовані…
ЕДВАРД: Новонароджені…
БЕЛЛА: Це як……нові вампіри???
ЕДВАРД: Це їх перший місяць після змінення.
ДЖАСПЕР: В такому віці ми неконтрольовані, голодні та ненаситні…..
ЕММЕТ: (посміхається Беллі) Те саме чекає і тебе.
Белла зблідла.
ДЖАСПЕР: Ніхто не тренував цих новонароджених і це не просто так…
КАРЛАЙЛ: (розуміючи)…..хтось створює армію….
Джаспер киває, Еммет повний ентузіазму.
ЕММЕТ: Тепер нам однозначно треба йти!
БЕЛЛА: Почекайте, армію? ……..вампірів?
КАЛАЙЛ: Більш ніж століття не було ніяких новонароджених армій…..
ДЖАСПЕР: Тепер є. І їх створили щоб боротися з кимось.
ЕДВАРД: Ми – єдиний найближчий клан до Сіетлу.
КАРЛАЙЛ: Якщо ми не зупинимо їх, то втрутяться Вольтурі. І взагалі, я здивований, що вони дозволили зайти цьому так далеко.
ЕДВАРД: (приходить ідея) А можливо вони спеціально ігнорують це, або, навіть, стоять за цим…. Коли ми були в Італії, то я прочитав це у думках Аро.
ВИДІННЯ ЕДВАРДА: Ми ЛА ПУШ. ЗА БУДИНКОМ ДЖЕЙКОБА. ВОГНИЩЕ. НІЧ
бачимо його лице, коли проникаємо в його пам»ять, то бачимо темноту, що оточує його….через його плече нам видно…
ЕДВАРД: (продовжує говорити) Він не хотів щоб я побачив це, але я бачив…. Він хоче щоб я та Еліс приєдналися до нього, наші таланти стануть йому в нагоді….
Картина Едварда та Еліс, котрі сидять на троні Вольтурі замість Кайуса та Маркуса.
ЕДВАРД: Але він знає, що ми не приєднаємось до нього доки жива наша сім»я.
ЕДВАРД: Армія могла б вирішити цю «проблему» для нього.
Белла налякана цим….
БЕЛЛА: Ми не можемо чекати два тиждні до закінчення школи, ти повинен змінити мене зараз.
ДЖАСПЕР: Ти не допоможеш так. Навіть не зможеш контролювати свої інстинкти, легка здобич…
Карлайл заспокійливим жестом ставить руку на плече Белли.
КАРЛАЙЛ: Також ти повинна подумати про батька. І про маму. Як жахливо буде для них, коли раптово ти зникнеш….
Белла не може заперечити, думає. Еммет виглядає схвильовано.
ЕММЕТ: Але…. Ми ж «надеремо комусь зад»???
ЗАКИНУТА КОНСЕРВНА ФАБРИКА. ПРИБЕРЕЖНА СІЕТЛУ. НІЧ.
Удар! Новонароджений вампір влітає в стіну, розсипається цегла. Він падає на землю, до ніг Райлі, який швидко пересувається до другого новонародженого.
РАЙЛІ: Наступному, хто почне бійку, я відірву руки! (до другого новонародженого) А тепер можете отримати свою кляту закуску.
Райлі переступає через людину, яка лежить на землі….він майже мертвий Другий новонароджений голодно дивиться на нього, в той час як перший кидається на чоловіка та забирає останки його життя….
Райлі йде до симпатичної дівчини, Брі, 15, котра лежить в кутку….вона тільки прийшла до тями. Як тільки він присів, щоб оглянути її – раптово, вона скаче на стіну, дезорієнтована, її мучить спрага… Вона кладе руку на шию…на те місце, куди її вкусили…
БРІ: Що? Що ти зробив зі мною????
Позаду Райлі два новонароджені штовхають один одного, починається бійка – це дратує Райлі.
БРІ: Мені так…..так…..
РАЙЛІ: Так, я знаю. Ми знайдемо для тебе здобич. Спрага скоро мине. Мені вже минув рік – я впорядку.
Тоді перший новонароджений повністю відриває голову другому. Брі кричить. Райлі рознервовано стряхує головою.
Він залишає Брі збентеженою та йде геть.
БУДИНОК БЕЛЛИ. КУХНЯ. НІЧ.
Флаєр з фотографією Райлі, на лиці якого написано: «Ви бачили мене?». Чарлі сидить за столом та дивиться на нього. Заходить Белла, знімає свій ранець та куртку.
БЕЛЛА: Привіт, тату. Ти вже вечеряв?
ЧАРЛІ: Що? А….ні….ще ні.
Вона дивиться через його плече та бачить флаєр.
ЧАРЛІ: Райлі Баєрс. Його батьки обклеюють цим Сіетл. Вп»яте.
БЕЛЛА: ….ти думаєш вони повинні здатися?
ЧАРЛІ: Я б не здався…якби це булла ти. Ніколи.
Белла відчуває провину…вона була близька до того, щоб змусити Чарлі відчувати те саме. Неочікувано він кладе руку їй на плече, підштовхуючи ближче до себе. Після паузи відпускає її, намагаючись приховати свої емоції.
ЧАРЛІ: Отже, один великий кусок сиру?
БЕЛЛА: Я повинна подумати над своєю промовою.
КІМНАТА БЕЛЛИ. НІЧ.
Белла лежить на своєму ліжку в темноті, Едвард біля неї….ковдра , яку подарувала Рене лежить між ними.
БЕЛЛА: Як пояснити чому мене не буде вдома на Різдво? Чому я не навідуватиму їх? Чому вони більше ніколи на побачать мене?
ЕДВАРД: Через кілька десятиліть всі, кого кого ти знаєш будуть мертвими. Проблему вирішено.
Вона здивована його брутальною чесністю. Потім дивиться на нього.
БЕЛЛА: Чому ти настільки проти щоб я стала такою ж як ти?
ЕДВАРД: Я говорив тобі.
БЕЛЛА: Тут щось більше. Можеш бути чесним.
ЕДВАРД: Вибір, який ти робиш… Я знаю наслідки твого вибору – втрати, ізоляція… Я пройшов крізь це…але дозволити тобі це пережити…. (хитає головою) Я знаю, що ти віриш в те, що у мене є душа, але я не вірю. І ризикувати твоєю…тільки тому, щоб я ніколи не втратив тебе… це найбільш егоїстична річ, яку я коли-небудь зроблю….
БЕЛЛА: Тоді я повна егоїстка.
Вона кладе голову йому на груди.
БЕЛЛА: Я думала ти боїшся, що я стану зовсім іншою. (відводить погляд) Я не буду, ти знаєш…. Не буду більше теплою. Мій запах не буде таким самим…
Він повертає її лице до свого.
ЕДВАРД: Ти завжди будеш моєю Беллою.
Цілує її. Вона відповідає взаємністю. Наростає пристрасть. Вона кладе свої руки навколо його шиї, закриваючи в замок. Едвард відсувається назад, обоє подавляють бажання…
ЕДВАРД: Моя Белла, тільки менш легковажна.
Він вкриває її ковдрою. Вони лягають позручніше….. камера переходить на вікно.
БУДИНОК БЕЛЛИ. НІЧ.
Камера переходить до лісу… ми бачимо Еммета та Еліс, які стоять на невеликій відстані один від одного. Завмерши, спостерігають…слухають.
Вони чують звук…обоє зіскакують з місця – позаду них два вовка. Тут щоб заступити у свою зміну. Повільно, Еммет та Еліс відступають, вовки спостерігають за кожним їх кроком.
ЛА ПУШ. ПЛЯЖ. ДЕНЬ.
Белла та Джейк гуляють по узбережжі. Джейкоб виглядає розгубленим, ніби він хоче сказати щось, але не може. Белла занадно зайнята своїми думками щоб помітити це.
БЕЛЛА: Вони продовжують говорити, що все добре…але це повна брехня!!! Еліс навіть більше зайнята цією дурною вечіркою на честь випускного, тебе також запрошено, доречі. ( Джейк усміхнувся) Так, я зрозуміла. Ця ситуація така заплутана, а я навіть нічим не можу допомогти. Якщо б я була однією з них…
ДЖЕЙКОБ: (те, що заставляє його заговорити) Я хочу сказати щось.
БЕЛЛА: Так. Пробач. Ми домовились не розмовляти про це.
ДЖЕЙКОБ: Ні, це… Я хотів зробити все по-іншому… Пом»якше…. Але в мене немає часу, а ти повинна почути правду, побачити всі варіанти… Ти, напевно, знаєш про що я хочу сказати тобі, але…
БЕЛЛА: (вона розуміє) Джейк, не треба…
ДЖЕЙКОБ: Я закоханий у тебе, Белло. І хочу щоб ти обрала мене замість нього.
Белла витріщається на нього, не може нічого відповісти… Нарешті…
БЕЛЛА: Джейк……Я…..думала, що ти зрозумів. Я не почуваю того самого, що й ти.
ДЖЕЙКОБ: Я не куплюсь на це.
БЕЛЛА: На що ти не купишся??? Це те, що я відчуваю.
ДЖЕЙКОБ: Ти хочеш щоб я пішов геть? Не хочеш більше ніколи мене бачити?
БЕЛЛА: Звичайно, що ні.
ДЖЕЙКОБ: Бачиш? Ти почуваєш ще щось до мене, просто не хочеш цього підтвердити. (вирішивши) Я не здамся. Я буду боротися за тебе доки твоє серце не перестане битися.
БЕЛЛА: Тобі не прийдеться довго боротись.
ДЖЕЙКОБ: Ти спішиш зробити це, бо боїшся, що зміниш своє рішення.
Це все починає нервувати її.
БЕЛЛА: Це те, чого я хочу.
Він бере її за руки.
ДЖЕЙКОБ: Ти не будеш повинна змінюватися зарали мене, Белло. Чи прощатися зі всіма. Я можу дати тобі більше ніж він. Скоріш за все, він навіть не може поцілувати тебе, не поранивши. (притягує її ближче) Відчуваєш це? Тіло, кров і тепло…
БЕЛЛА: Джейкоб…
Раптово, спонтанно він починає цілувати її. Белла намагається зі всіх сил відштовхнути його, проте він притягує її ближче. В кінці кінців Белла розслабляється, опускає руки, відкриває очі та чекає поки він не зупиниться. Він зупиняється, відпускає її…Вона відвертається від нього. Джейк чекає, оцінює її реакцію… Чи відчула вона те саме, що й він?
Тоді Белла розвертається назад до нього та б»є його в лице! Чути сильний хруст від удару. Джейкоб навіть не скривився. Белла скручує свою руку від болі.
БЕЛЛА: Ай! Ай ай ай!!!!!!!
БУДИНОК БЕЛЛИ. ДЕНЬ.
Белла, роззлючена вискакує з машини Джейкоба, тримаючись за свою руку. В цей час Вольво Едварда зі звуком від шин під»їзджає до будинку. Він виходить, прямує одразу ж в сторону Джейкоба. Белла стає у нього на дорозі.
БЕЛЛА: Не тут, Едвард. Будь-ласка.
Він обходить Беллу і зупиняється в сантиментрах від обличчя Джейкоба.
ЕДВАРД: Якщо, бодай ще один раз, ти торкнешся до неї проти її волі….
ДЖЕЙКОБ: Вона не впевнена у своїй волі….
ЕДВАРД: О, вона може за себе говорити.. (з грубістю) Я гарантую тобі.
ДЖЕЙКОБ: Добре, одного дня вона буде говорити за себе і попросить мене про ЦЕ.
БЕЛЛА: Перестаньте. Джейкоб, просто йди…
Проте Джейкоб повертається до Едварда. Позаду них з»являється Чарлі, побачивши ворожість між ними, прямує до них…
ЧАРЛІ: (ставши між ними) Добре вам, хлопці… Перестаньте, заспокойтесь…
Обоє хлопців можуть розчавити його, але вони відступають.
ЧАРЛІ: Що в біса відбувається тут?
ДЖЕЙКОБ: Я ніби………поцілував Беллу.
ЧАРЛІ: Ох!
Він нічого не може вдіяти з собою, виглядає злегка задоволеним. Але наступна порція інформації змінює його ставлення.
ДЖЕЙКОБ: Протии її волі. Вона вдарила мене. І зломала руку. Випадково.
Вираз обличчя Чарлі різко змінився на роззлючений, навіть Джейку стало не по собі.
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. КУХНЯ. ВЕЧІР.
Едвард зосереджено дивиться за тим як Карлайл закінчує перев»язувати руку Белли. Розалі у кутку переглядає газети, ознайомлюючись з новинами.
КАРЛАЙЛ: Це просто невеличка тріщина. Все буде впорядку.
Влітають Еммет та Джаспер, бачать пов»язку Белли.
ЕММЕТ: Знову пробувала гуляти та жувати гумку в той самий час, Белло?
БЕЛЛА: Вдарила перевертня в лице.
ЕММЕТ: (здивовано) Хуліганка. Ти будеш жорстким новонародженим вампіром.
БЕЛЛА: Достатньо жорстким щоб розправитись з тобою.
Розалі кидає газети на підлогу та виходить геть, кидаючи гнівний погляд у сторону Белли.
ЕММЕТ: Не переймайся через це.
ЕДВАРД: Ви дізналися щось?
ДЖАСПЕР: Ні сліду від чужинця. Проте Вікторія продовжує появлятися.
КАРЛАЙЛ: Вона грається з нами. Намагається дезорієнтувати нас.
ЕММЕТ: З Сіетлу?
КАРЛАЙЛ: Або чужинець, або ще хтось інший.
ЕДВАРД: Еліс продовжуватиме слудкувати за її рішеннями, а ми повинні слідкувати за нею тут.
Втомлена від повного ігнору, Белла йде нагору.
ДЖАСПЕР: Ми вже взяли під контроль всю південну частину.
ЕДВАРД: Ми перевіримо пн-зх сторону…
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. ВЕЧІР.
Розалі дивиться на освітлену сонячним промінням річку. Заходить Белла. Розалі не обертаючись знає хто стоїть позаду неї.
РОЗАЛІ: Йди та розказуй кому-небудь іншому про радість стати новонародженою.
БЕЛЛА: Я знаю наскільки важко буде.
РОЗАЛІ: (презирливо) Ти і не представляєш!
Досить… Тепер Белла випрямляє плечі….вона роззлючена…
БЕЛЛА: Розалі, я намагаюсь… Я намагалась з тобою… Проте я не можу зрозуміти, що такого зробила…чому ти ненавидиш мене так?
РОЗАЛІ: (повертається до неї, здивована) Ненавиджу тебе? Я не ненавиджу тебе… Ти не особливо подобаєшся мені, але….. Белла, я заздрю тобі.
БЕЛЛА: Це просто…..смішно!
РОЗАЛІ: У тебе є вибір. У мене його не було. Ні в кого з нас його не було. А у тебе є….. Але ти робиш неправильний вибір. Мені начхати наскільки жалюгідне у тебе людське життя….
БЕЛЛА: Моє життя не є жалюгідним. Воно не ідеальне, але у кого воно взагалі ідеальне…?
РОЗАЛІ: Моє було…
БЕЛЛА: Це було давно і, можливо, ти забула все погане…
РОЗАЛІ: Я пам»ятаю. І вонно було ідеальним до кінця…
Вона повертається у сторону річки знову. Белла повільно підходить до Розалі, але тримається на безпечній дистанції…
РОЗАЛІ: Я мала…майже мала… все… незважаючи на те, що це були часи Великої Депресії. Мені було 18, красива – всі у Рочестері заздрили мені….
Було лише одне, чого я хотіла і в мене цього не було…
Показано спогади Розалі:
Дитяче лице, чорне кудряве волосся, ямочки на щічках, його трима на руках –
РОЧЕСТЕР. НЬЮ ЙОРК. ДЕНЬ. 1933.
Розалі – людина, рожева шкіра, просто прекрасна, проте наївна. Ми бачимо як з сумом вона віддає дитину матері – Вера, 18.
РОЗАЛІ: (тільки голос) Я страшенно хотіла дитину. Свій будинок, чоловіка, який цілуватиме мене коли прийде з роботи. І я думала, що в мене буде це все….
РОЧЕСТЕР. НЬЮ ЙОРК. ПАРК. ДЕНЬ. 1933.
Розалі йде під руку з красивим, гарно одягненим Ройсом Кінгом. Перехожі задивляються на неї, йому подобається увага, яку він отримує біля неї. Але з людських поглядів також зрозуміло, що вони не дуже йому симпатизують.
РОЗАЛІ: (тільки голос) Ройс був найбільш жаданим холостяком в місті. Я мало знала його – ми ніколи не були на одинці. Але я булла закохана в ідею кохання.
Розалі не помічає як Ройс витріщається на молоду симпатичну дівчину на протилежній стороні вулиці. Дівчина налякана поспішає. Він змінює свій хитрий вираз обличчя. Розалі бачить тільки свого ідеального мужчину.
РОЗАЛІ: (тільки голос) Я була молода…
РОЧЕСТЕР. НЬЮ ЙОРК. ВУЛИЦЯ. НІЧ. 1933
Розалі прямує вздовж по пустій вулиці. Вона загортається у пальто….холодне нічне повітря.
РОЗАЛІ: (тільки голос) В останню ніч мого життя я покинула будинок друзів пізно…. Це не було далеко від мого будинку.
Вона сповільнює ходу, коли бачить группу із п»яти хлопців, котрі зібралися біля ліхтаря. Вони п»яно сміються, передають пляшку. Вона повертається назад щоб уникнути їх, але чує голос…
РОЙС: Роуз! Ми чекали на тебе!
Розалі трошки розслабляється, почувши, що це Ройс.
РОЗАЛІ: Ройс, ти п »яний.
РОЙС: (до свого друга) Хіба ж вона не прекрасна, Джон? Я ж говорив тобі - тут є на що подивитися.
ДЖОН: Тяжко сказати – на ній багато одягу.
Розалі почуває себе некомфортно, дивиться на Ройса, але він посміхається.
РОЙС: Роуз, покажи йому як ти виглядаєш, зніми кілька одежин…
РОЗАЛІ: Зустрінемось завтра, коли ти будеш тверезий.
Вона відступає, але Ройс жадно здирає її шляпку. Розалі кричить від болі, разом із шляпкою він видер кілька волосин. Він посміхається. Садист уже прокинувся в ньому. Чоловіки сміються.
РОЙС: Ти зробиш так як я говорю.
Тоді він здирає її пальто. Розалі б»є його, царапає обличчя, але він з жорстокістю знімає її пальто.
Камера на мідних гудзиках - вони відриваються ( повільна зйомка) поки не зникають у темноті вулиці…
РОЗАЛІ: (тільки голос) Я не знала його до тої ночі… Я не знала нікого з них….
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. ВЕЧІР.
Белла завмерла від жахливої історії Розалі. Її переповнює співчуття, Розалі продовжує.
РОЗАЛІ: Вони залишили мене на вулиці…..думали, що я мертва. Повір мені, я хотіла бути мертвою! Карлайл знайшов мене почувши запах крові. Він думав, що допомагає мені.
БЕЛЛА: Мені дуже шкода, що це сталося з тобою…….
Але Розалі безжалісна.
РОЗАЛІ: Я помстилася їм…. Я розправилась з кожним, по черзі. ( поверхнева посмішка) Ройса я приберегла для самого кінця, він знав, що я прийду…
КОРИДОР ГОТЕЛЮ. НІЧ. 1933.
Два кремезні чоловіки охороняють вхід у кімнату. Вони дивляться вгору, коли привид в білому з»являється в кінці коридору. Коли воно наближається – ми розуміємо, що це Розалі у весільному платті.
ГОТЕЛЬНА КІМНАТА. НІЧ. 1933.
Ройс страшенно наляканий, почувши звук від падіння двох тіл охоронців за дверима. Він відступає у куток кумнати, двері відчиняються та заходить Розалі. Ройса охоплює паніка, коли вона наближається до нього.
НАЗАД ДО РОЗАЛІ У ТЕПЕРІШНЬОМУ.
РОЗАЛІ: Я була трішки…………. театральна потім.
Момент розваги…. Проте він швидко зникає.
РОЗАЛІ: Все стало кращим, коли я знайшла Еммета. Ми завжди будемо ….Цим. Замороженими, які ніколи не рухаються далі. Це те, за чим я набільш сумую………………..можливості. Сидіти бідя входу у будинок, Еммет з сивиною, поруч біля мене, оточені нашими онуками…ми сміємось…
Розалі мовчить хвилину. Белла повертається до неї…
БЕЛЛА: Я розумію, це те чого ти хотіла……. Але не буде нічого, чого б я хотіла більше ніж Едварда…
РОЗАЛІ: Знову помиляєшся. Після твого перетворення буде тільки одна річ, яку ти будеш хотіти більш за все, через яку ти будеш вбивати: КРОВ.
Розставивши всі крапки над «і» Розалі йде, Белла, налякана, повертається до будинку.
Бачимо Едварда. Стоїть біля вікна та дивиться на неї…
ШКОЛА ФОРКСУ. ВИПУСКНА ЦЕРЕМОНІЯ. ДЕНЬ.
Камера проходить по шапочках та накидках….сім»ях та вчителях… Парасольки в руках на випадок дощу.
ДЖЕСИКА: Нашими відповідями були такі слова як астронавт, президент…
Бачимо Джесику на подіумі, виступає з промовою.
ДЖЕСИКА: …..у моєму випадку – принцесса. (чути сміх з натовпу)
ДЖЕСИКА: Коли нам виповнилось 10 – нас запитали знову. Тоді ми відповідали рок зірка, ковбой, чи у моєму випадку, золотою медалісткою. Але зараз, коли ми подорослішали – вони хочуть серйозну відповідь. Що ж, а як вам така: «Чорт його знає?»
Гучні оплески та крики доносяться з натовпу, де ми бачимо Беллу.
ДЖЕСИКА: Це не час щоб робити складні та швидкі рішення, це яас щоб робити помилки. Сісти не на той поїзд та застрягнути десь, закохатися – сильно. З точки філософії: «тому що без цього неможливо зробити кар»єру». Змінити свою думку. Потім змінити її знову, тому що немає нічого постійного…
Бачимо Беллу, котра розуміє, що не зможе змінити своє рішення, після того як зробить вибір… Промова продовжується……
ШКОЛА ФОРКСУ. ВИПУСКНА ЦЕРЕМОНІЯ. ДЕНЬ.
На подіумі Белла, пожимає руку керівнику школи, який віддає їй диплом. Посеред натовпу Чарлі плескає голосно, сяючи від гордості.
ДЖЕСИКА: (тільки голос) Отже, робіть стільки помилок скільки можете. Таким чином, одного дня, коли нас знову запитають ким ми хочемо бути, нам не прийдеться здогадуватись…. Ми будемо знати.
ШКОЛА ФОРКСУ. ПІСЛЯ ВИПУСКНОЇ ЦЕРЕМОНІЇ. ДЕНЬ.
Чарлі та Белла відходять. Белла незграбно кладе собі на плече випускний плащ. Чути слова: « Побачимось на вечірці». Чарлі емоційно обіймає Беллу за плече.
ЧАРЛІ: Я так пишаюсь тобою, Белс. Не можу дочекатися твого наступного кроку. Ти моє найбільше досягнення.
БЕЛЛА: ….Тату, це не правда.
ЧАРЛІ: Так, це правда. І це…. (в захваті) Добре. Ти зрозумієш, коли у тебе будуть свої діти.
Камера на Беллу.
РАЙЛІ: Що я говорив про низький профіль?
СІЕТЛ. ІЗОЛЬОВАНА ВУЛИЦЯ. НІЧ.
Райлі, роззлючений, стоїть поряд з останньою моделю седану, перевернутого вверх дном, що лежить посеред темної вулиці. З мотору йде дим, загоряється вогонь. Всередині авто кричить жінка…..
РАЙЛІ: Ти називаєш це низьким?
Новонароджений вампір ігнорує його, витягує жінку з авто і втамовує свою спрагу. Поряд, ще двоє новонароджених втамовують спрагу проституткою та мотоциклістом. Райлі здається.
РАЙЛІ: Тільки приберіть за собою.
Камера на відстані. Ми бачимо чотирьох людей, без емоцій вони дивляться на те, що відбувається.
Ближче – це Вольтурі. Джейн з ангельським виразом обличчя, непорушний Фелікс, елегантний Деметрій та спокійний Алек. Всі одягнуті у темні плащі з капюшонами.
АЛЕК: (з далеку до Джейн) Як…..не скромно…..
ФЕЛІКС: Вони вже привернули багато уваги.
ДЕМЕТРІЙ: І це через нашу «пасивність». Інші можуть почати сумніватися у ефективності Вольтурі.
ДЖЕЙН: Нехай так…
ФЕЛІКС: Можливо, нам варто проконсультуватися з Аро.
Джейн кидає на Фелікса погляд – нестерпний біль проходить по його тілу. Масивний Фелікс падає на землю, тихо корчиться від болі. Джейн – погана маленька дівчинка.
ДЖЕЙН: За рішеннями Аро спостерігають. Ми самі повинні вирішити.
Алек обережно, ніжно торкається її плеча…
АЛЕК: Тоді вирішуй, сестро. Час прийшов….
Вона відпускає Фелікса. Деметрій допомагає йому. Вона посміхається Алеку, повністю забувши про агонію, яку вона причинила Феліксу.
ДЖЕЙН: Так, саме час… (дивиться на новонароджених) Або ж ми дозволимо їм зробити те, для чого вони були створені, або прикінчимо їх…. Рішення…рішення….
НАЗАД ДО РАЙЛІ - він відчуває щось. Дивиться вгору. Бачить як Вольтурі відступають. Ми починаємо чути удари танцбювальної музики, коли камера показує…
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. ВИПУСКНА ВЕЧІРКА. НІЧ.
Від стіни до стіни ми бачимо тінейджерів. Танцюють, святкують. Еліс перетворила будинок на магічний нічний клуб.
Бачимо вхідні двері, коли заходить Белла. Вона проходить через натовп, шукаючи Едварда. Нарешті, вона помічає його…
КУХОННІ ДВЕРІ.
Едвард глибоко погружений у розмову з Карлайлом, Емметом та Джаспером. Їх настрій напружений. Белла йде до них та її зупиняють Джесика та Анжела.
АНЖЕЛА: Нарешті, ти тут.
ДЖЕСИКА: Що ти думаєш про мою промову? Занадто самокорисна, легка?
БЕЛЛА: Взагалі-то, ти добряче підкорегувала її.
ДЖЕСИКА: Ніби я вроджений лідер, правда?
АНЖЕЛА: Я обожнюю цю пісню. Пішли…
Вона тягне їх на танцплощадку, де їх знаходять Ерик та Майк.
МАЙК: Час танцювати, Белло. Не змушуй мене показувати мій танець робота…
ЕРИК: Ти б хотів щоб твій танець виглядав так само добре як мій…
Майк та Ерик починають танцювати танець робота. Дівчата сміються. Їх святковий настрій є повною протилежністю до настрою на кухні. Танцплощадка – це як пекло для Белла, проте вона змушена посміхатися, потім вона бачить…
ВХІДНІ ДВЕРІ.
Заходить Джейкоб, спокійний та врівноважений. Квіл та Ембрі оточують його, вона напружені, дивляться по сторонах кімнати. Белла виривається з танцплощадки та прямує до них.
БЕЛЛА: Що ти тут робиш?
ДЖЕЙКОБ: Ти запросила мене, пам»ятаєш?
БЕЛЛА: Мій правий хук був поганим натяком? Тому що тим самим я забрала свої слова назад.
ДЖЕЙКОБ: Белла, я шкодую, ну ти знаєш, про поцілунок та твою руку і …. Я б міг все списати на внутрішні тваринні інстинкти…проте це лише я. Засранець. Правда, мені шкода.
Вона бачить, що він щирий. Потім киває йому.
ДЖЕЙКОБ: Я приніс тобі подарунок в честь випуску. Сам зробив.
Він бере її руку та надягає браслет.
Підвіска на браслеті – ручної роботи мініатюрна фігурка вовка. Белла дивиться на це –
БЕЛЛА: Це прекрасно. Ти сам це зробив? (Джейк киває) Вау……я…..дякую тобі.
Джейкоб задоволений. Але Белла ловить поглядом Еліс, вона завмерши стоїть біля сходів. У неї видіння. Тривога появляться на обличчі Белли. Джейкоб помічає це…
БЕЛЛА: Я зараз повернуся.
ДЖЕЙКОБ: ЩО? Що відбувається?
БЕЛЛА: Нічого. Просто почекай тут секунду.
Джейкоб обмінюється підозрілими поглядами з Ембрі та Квілом, Белла йде через натовп.
Вона добирається до Еліс. Її видіння закінчилось і лице наповнено тривогою.
БЕЛЛА: Еліс, що це? Що ти бачила?
З»являється Джейкоб.
ДЖЕЙКОБ: Добре, щось відбувається. Скажи мені.
ЕЛІС: Мені потрібно….поговорити з Джаспером.
Джейкоб ставить плече до стіни, тим самим перекриваючи шлях Еліс.
ДЖЕЙКОБ: Чому ти не хочеш говорити до мене???
Раптово, з»являється Джаспер. Вираз його обличчя – смертельний.
ДЖАСПЕР: Я б тобі порадив забрати руку – поки цього не зробив я.
Джейкоб повільно, бережно забирає руку.
ДЖЕЙКОБ: Я просто хочу знати інформацію.
ЕЛІС: Рішення було прийняте.
БЕЛЛА: Ви ж не направляєтесь в Сіетл, правда?
ЕЛІС: Ні…. Вони направляються сюди.
ВИДІННЯ ЕЛІС: Закинута консервна фабрика. Сіетл.
Райлі проносить червону блузку Белли поміж новонароджених. Вони вдихають, запам»ятовуючи її запах.
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. ЗАДНЯ ТЕРАСА. НІЧ,
Вечірка продовжується всередині. Але ззовні дискусія напружена. Белла, Еліс, Едвард, Джаспер та Карлайл дискутують, Джейкоб намагається зрозуміти. Квіл та Ембрі стоять неподалік, на охороні.
ЕДВАРД: Як довго?
ЕЛІС: Вони будуть тут через 4 дні.
КАРЛАЙЛ: Це може повернутися кровопролиттям.
ДЖАСПЕР: Нас недостатньо щоб захистити місто.
ДЖЕЙКОБ: Хтось готує напад на Форкс?
ЕДВАРД: (ігноруючи його, до Еліс) Хто стоїть за цим?
ЕЛІС: Я не бачу нікого знайомого, можливо, тільки одного…
ЕДВАРД: (читаючи її думки) Так, я бачив його лице. Він місцевий. Райлі Баєрс –
Він ловить погляд Белла, коли та впізнає ім»я, вона труситься.
ЕДВАРД: Але він не починав цього.
ЕЛІС: Хто б це не був, він стоїть поза дією.
КАРЛАЙЛ: Отже хтось грається із темними дирами у твоїх видіннях.
ЕДВАРД: Тільки Вольтурі можуть знати як працює дар Еліс. Аро міг дізнатися це, коли читав думки Еліс…
ДЖАСПЕР: В будь-якому випадку армія наступає і наших переваг недостатньо.
ДЖЕЙКОБ: Добре, почекайте! Яка клята армія?
Він готовий вибухнути. Карлайл та Едвард обмінюються поглядами. Едвард негативно киває головою, протее Карлайл не розділяє його думки…
КАРЛАЙЛ: Наш вид. Новонароджені.
КВІЛ: Скільки?
ДЖАСПЕР: Достатньо.
ЕМБРІ: Що їм потрібно?
ЕЛІС: Вони розповсюджують запах Белли довкола, червона блуза…
БЕЛЛА: Ось що він робив у моєму будинку…
ДЖЕЙКОБ: Добре, що в чорта, має це значити?
КАРЛАЙЛ: Це означає жахливу битву. З життєвими втратами.
Ціна цього відбивається на кожному з них. Пауза. Джейкоб обмінюється тверезим поглядом з Ембрі та Квілом. Потім киває.
ДЖЕЙКОБ: Ми з вами.
БЕЛЛА: ЩО? Ні, вас вб»ють!
ДЖЕЙКОБ: Перестань, це те для чого ми створені.
ЕДВАРД: Забудь про це.
ДЖЕЙКОБ: Я не питав твого дозволу.
КАРЛАЙЛ: Добре.
Хлопці відступають. Карлайл повертається до них –
КАРЛАЙЛ: Ви думаєте, що Сем буде згідний на тимчасове перемир»я?
ДЖЕЙКОБ: Якщо під цим словом ви маєте на увазі сумісну битву, то так. Ми не просто так тут з»явилися.
Едвард дивиться на Карлайла, який досі зважує це.
КАРЛАЙЛ: Джаспер?
ДЖАСПЕР: Ми прибавимо у числі. І новонароджені навіть не знають про існування перевертнів. Це надасть нам перевагу.
БЕЛЛА: Карлайл, ні. Їх скривдять.
Джейкоб посміхається. Вони всі дивляться на Карлайла. Нарешті, він киває.
КАРЛАЙЛ: Нам потрібно продумати хід дій…
Едвард не виглядає щасливим. Белла в паніці.
КАРЛАЙЛ: Битва з новонародженими вимагає знань, які є у Джаспера. Ми вже планували стратегічну нараду. Ласкаво просимо приєднатися до нас.
ДЖЕЙКОБ: Назвіть час та місце.
БУДИНОК КАЛЛЕНІВ. ВЕЧІРКА. ХВИЛИНОЮ ПІЗНІШЕ.
Джейкоб, Квіл та Ембрі прямують до дверей. Белла ловить Джейка –
БЕЛЛА: Джейк, почекай… ти не знаєш у що втягуєшся…
ДЖЕЙКОБ: Це те, що ми робимо. Ти повинна бути щасливою – подивись на нас – співпрацюємо разом. Ти єдина, хто хоче нас примирити.
Джейкоб прямує до виходу залишивши її посеред натовпу святкуючих… Музика стає голосніше, камера на схвильованому лиці Белли.
ПРОСВІТ ПОСЕРЕД ЛІСУ.
Повний контраст до попередньої галасливої сцени. Величезне поле оточене густим лісом. Густий сірий туман. Раптом, тишина порушена… Еммет летить у повітрі – повільна зйомка. Він важко падає на землю та швидко піднімається та повертається до Джаспера – того, хто кинув його.
ЕММЕТ: Знову.
Бачимо Карлайла, Есме, Еліс та Розалі, які спостерігають за спаррингом.
Камера на Вольво, яке під»їзджає та зупиняється біля джипу Джаспера. Едвард та Белла виходять , прямують разом до поля. Напівдороги Едвард зупиняється –
ЕДВАРД: Вони тут.
На лінії дерев ми бачимо вісім величезних вовків, таких же насторожених як Каллени. Їх очі зустрічаються, усі жадають реваншу.
БЕЛЛА: (шепоче Едварду) ще двоє приєдналися до зграї.
ЕДВАРД: Вони молоді. Дуже молоді.
Карлайл приєднується до Едварда, який читає думки зграї.
ЕДВАРД: Вони не довіряють нам настільки щоб бути у людській подобі.
КАРЛАЙЛ: Вони тут. Ось що має значення.
Белла помічає коричнево-червоного вовка, який повертається до неї.
БЕЛЛА: Джейк…
Він ніби посміхається до неї, висунувши язика…. Гострий погляд Сема-вовка змушує Джейка знову зосередитися. Карлайл говорить до Едварда –
КАРЛАЙЛ: Ти будеш перекладати?
Едвард киває. Карлайл повільно рухається в сторону зграї. Сем-вовк – найбільший та найтемніший робить крок назустріч.
КАРЛАЙЛ: Ласкаво просимо.
ЕДВАРД: (читаючи думки Сема-вовка) Він сказав, що вони будуть слухати та дивитися, але це найбільше чого ми можемо очікувати від їх самоконтролю.
КАРЛАЙЛ: Цього буде достатньо. У Джаспера є досвід з новонародженими. Він навчить нас як знешкодити їх.
ЕДВАРД: Вони хочуть знати як ці новонароджені відрізняються від нас.
КАРЛАЙЛ: Вони набагато синіші від нас, тому що їх власна людська кров зберігається у тканинах. Наш вид найбільш сильний у кілька перших місяців життя.
Зграя приймає це. Карлайл киває до Джаспера. Джаспер почуває себе незручно через присутність вовків та лишню увагу. Але ступає назустріч –
ДЖАСПЕР: Карлайл має рацію. Саме тому армії створюють з новонароджених.
ЕДВАРД: Один із них – Квіл – хоче знати скільки новонароджених складають армію? Він, здається, нервується через терміни…
Якщо можливо для вовка виглядати незручно, то він так і виглядає. Джаспер сміється.
ДЖАСПЕР: «Армія» виражає велике число новонароджених. Хорошим є те, що ця армія не виражена у тисячах як людська. ПАУЗА. Погане – ні одна людська армія не змогла б вистояти протии них. Але вони не треновані та їх спрага зробить їх дикими. Перемінними. Це може бути на нашу користь.
Джаспер рухається на середину поля, командних дух прокидається в ньому, слячий лідер готовий взятии все під контроль.
Белла здивовано дивиться на «нового» Джаспера.
var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont');
if (container) {
var parent = container.parentElement;
if (parent) {
const wrapper = document.createElement('div');
wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper');
parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling);
}
}
|
